літопис

1. Історичний твір у давньоруській та середньовічній українській літературі, що в хронологічному порядку (за роками, “літами”) описував події історії, життя суспільства та природи.

2. Рукописна або друкована книга, що містить такий твір; хроніка, аннали.

3. Перен. Послідовний опис, хроніка яких-небудь подій, явищ (наприклад, літопис життя, літопис спортивних перемог).

Приклади вживання

Приклад 1:
Я читав літопис з Печерської лаври, там все сказано. І Геродота читав.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Читай про це літопис Тацита (гл. 1, 45, apr.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Деякі особливості тек- сту ведуть нас до іншого, спорідненого з Тверським, зведення, відомого як Львовський літопис. Також зустрічаємо читання, які знаходять пара- a 14 b Жиленко І. В.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |