літописання

Процес створення літописів; діяльність літописця.

Сукупність літописних творів, літописна спадщина певної доби, народу чи регіону.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він міг зробити це тому, що саме від Менеса в Єгипті почалося літописання. Близько 3100 р. до н. е. Менес розгромив військові сили Північного Царства.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Певну близькість окремих фрагментів знаходимо також у Софійському першому літописі та Московському зве- денні 1479 р. Для частини наведеного о. Йосифом матеріалу паралельних місць у відомих нам пам’ятках літописання не знайдено. Отже, у протографі о. Йосифа слід вбачати окрему пам’ятку , яка побутувала у Києві і мала значний вплив на літературу та історіографію XVII ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
полемічної літератури, а відтак і відсут- ність поштовху до розвитку на базі літописання історичної літератури у сучасному розумінні. Історичні писання з’являються там тільки у XVIII ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |