література

[litɛrɑturɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Література) –

    Сукупність художніх творів (прозових, поетичних, драматичних), що відображають суспільне життя, створених засобами слова та мають суспільно-виховне та естетичне значення; мистецтво слова, словесна творчість.

  2. (Література) –

    Сукупність наукових, науково-популярних, технічних, довідкових тощо творів з певної галузі знань.

  3. (Література) –

    Розділ бібліографії або видавничої справи, що містить перелік творів з якої-небудь галузі знань або на яку-небудь тему.

  4. (Література) –

    Розм. Навчальний предмет у навчальних закладах, що вивчає твори словесності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. література, р. літератури, д. літературі, з. літературу, о. літературою, м. літературі, к. літературо

Походження слова (Етимологія)

Слово «література» походить від латинського «litteratura», що спочатку означало «буквене письмо» або «наука про письмо». Це слово утворене від «littera» — «буква». У процесі розвитку значення розширилося до «сукупності писемних творів», а також «освіти, науки». В українській мові слово засвоєне через посередництво інших європейських мов, зокрема польської чи російської. Споріднені слова: «літера» (буква), «літературний» (той, що стосується літератури), «літератор» (письменник).
Споріднені слова:літера, писемність, книжка

Приклади з художньої літератури

  • Література — це Храм!” — харамаркнув мені якось один розгніваний письменник.
    — Юрій Андрухович
  • Нічого не заперечую проти храму. Хоча з такою ж часткою істини можна стверджувати: “Література — це Лікарня Література — це Школа! Література — це Фабрика Література — це Вокзал! Література — це Пароплав! Це Бордель! Це Смітник! Це Нужник!”. Стверджувати про літературу можна будь-що. Вона стерпить. І храм стерпить і нужник.
    — Юрій Андрухович

Більше записів