книжка

[knɪʒkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Зшиті або скріплені разом аркуші паперу, пергаменту тощо, зазвичай з текстом та/або зображеннями, що мають захисну палітурку; об’ємне друковане видання як об’єкт.

  2. Документ, що має форму зшитих аркушів, для офіційних записів, обліку або реєстрації (наприклад, облікова книжка, щоденник, боргова книжка).

  3. Частина складного анатомічного органа, що нагадує за формою зшиті сторінки (наприклад, книжка — третій відділ шлунка жуйних тварин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. книжка, р. книжки, д. книжці, з. книжку, о. книжкою, м. книжці, к. книжко

Більше записів