лінчування

[lint͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Самосуд, здійснений натовпом над людиною, звичайно з особливою жорстокістю та без дотримання будь-яких правових процедур; розправа без суду і слідства.

  2. (Соціологія) –

    (Переносно) Публічна та різка критика, цькування або моральний розстріл людини в суспільстві або медіа, що нагадує самосуд натовпу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лінчування, р. лінчування, д. лінчуванню, з. лінчування, о. лінчуванням, м. лінчуванні, к. лінчування

Більше записів