вид чи вигляд чи краєвид — у чому різниця між цими словами?
«Вид» по-українськи означає насамперед «лице, обличчя» або «зір». Для позначення пейзажу служить «краєвид», а зовнішнього вигляду предмета чи людини — «вигляд».
Пояснення
Українські «вид», «вигляд» і «краєвид» — різні слова. «Вид» — обличчя, лице. «Вигляд» — зовнішній вигляд, видовище. «Краєвид» — пейзаж, ландшафт. Ці слова не є взаємозамінними.
Іменник «вид» означає насамперед «лице»: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький). Цей іменник може бути й синонімом слова «зір»: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Відповідниками російського «вид» у значенні «пейзаж, ландшафт» є «краєвид»: «Увійшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид» (М. Коцюбинський), або «вигляд»: «Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку» (І. Нечуй-Левицький).
«Замість «вид» у значенні частини (пейзажу) українська мова пропонує «краєвид» або «вигляд», а у значенні перспективи, варіанту — «різновид», «рід», «сорт».»
Пов’язані правила
пароніми