«Свідомість» чи «притомність» — як правильно по-українськи?

Під впливом рос. «сознание» слово «свідомість» вживають там, де треба «притомність». Але в українській мові «свідомість» — це обов’язок перед суспільством, а не фізичний стан людини.

Антоненко-Давидович наводить таку помилку: «Хлопчик уже втратив свідомість» — і пояснює, що так по-українськи не кажуть. Українське слово «свідомість» означає «відчуття своєї належності до інших людей та обов’язку перед ними»: класова, національна, громадянська свідомість. Коли ж людина непритомніє, правильно казати: знепритомніти, зомліти, вмліти. Стан, коли людина реагує на дійсність, зветься «притомність»: «Білі стіни будинку вертають мені притомність» (М. Коцюбинський). Є ще «тяма» та «пам’ять»: «Мені сказали, що я пролежав без тями два тижні» (І. Франко); «Тоді Олеся як до пам’яті прийшла» (Марко Вовчок). Повертати непритомного до пам’яті: «очунятися», «прийти до тями», «опритомніти».