«Добірка» чи «підбірка» — як правильно?
Нормативна українська форма — «добірка» (від «добирати»): ряд матеріалів, дописів, публікацій, об’єднаних однією темою.
«Підбірка» — калька з російського «подборка», що суперечить нормі сучасної літературної мови.
Пояснення
«Підбірка» виникла як механічний переклад російського «подборка» і є суржиковою формою.
Питомий і нормативний відповідник в українській мові — «добірка»: тематичне зібрання публікацій, дописів або матеріалів під одним заголовком.
Для позначення видань вживають також «збірка» (твори одного автора) та «збірник» (твори кількох авторів або різноманітні матеріали).
Слово «підбірка» утворене за моделлю російського «подборка» — через приставку «під-» замість питомої української «до-».
Академічний «Словник української мови» (СУМ, т. 2) фіксує «добірка» як спеціальний термін: «ряд дописів, кореспонденцій на одну тему, заверстаних під одним заголовком». Словник синонімів також дає «добірка» поряд зі «збіркою» і «збірником», але не «підбірку».
Три пов’язані поняття розрізняються так:
«добірка» — невеликий тематичний підбір матеріалів у пресі або рукописі;
«збірка» — однотомне видання творів одного автора;
«збірник» — видання з творами кількох авторів або різних матеріалів («збірник задач», «збірник наказів»).
Вживати «підбірку» замість «добірки» — все одно що писати «підрахунок» замість «розрахунок»: форма є, але вона чужа питомій словотвірній традиції.
- Редакція підготувала добірку читацьких листів про мовні помилки в рекламі.
- У газеті з’явилася добірка матеріалів до річниці незалежності.
- Він надіслав до журналу добірку власних поезій.
- Надіслати підбірку матеріалів