ленний

[lɛnnɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    (істор.) Пов’язаний із леном, тобто земельною власністю, що надавалася васалу сюзереном за військову службу; стосовний до ленних відносин.

  2. (Історія) –

    (перен., заст.) Такий, що знаходиться у залежному, підпорядкованому становищі; васальний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ленний, р. ленного, д. ленному, з. ленного, о. ленним, м. леннім

Більше записів