ленник

[lɛnnɪk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Феодал, який отримав землю (лен) від сюзерена на умовах несення військової служби та виконання інших зобов’язань.

  2. (Історія) –

    Залежна, підпорядкована особа або держава; васал.

  3. (Психологія) –

    У переносному значенні: той, хто підкорюється чиємусь впливу, слухняна людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ленник, р. ленника, д. ленникові, з. ленника, о. ленником, м. ленникові, к. леннику

Більше записів