Значення
- (Юриспруденція) –
Набувати законності, визнання згідно з чинними правовими нормами або суспільними усталеними правилами; ставати легітимним.
- (Юриспруденція) –
Підтверджувати свої права, повноваження або статус через офіційні процедури, документи або суспільну згоду.
- (Юриспруденція) –
(У політичному та суспільному контексті) Отримувати визнання влади, інституції або дій від населення або міжнародної спільноти через відповідність правовим, моральним або традиційним нормам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я легітимуюся, ти легітимуєшся, він легітимується, ми легітимуємося, ви легітимуєтеся, вони легітимуються