Значення
- (Література) –
Фольклорний твір, що поєднує реальні історичні події, місця чи особи з фантастичними, чудесними елементами, часто з релігійним чи моралізаторським підтекстом.
- (Література) –
Вигадана або надмірно романтизована розповідь про когось або щось, що не відповідає дійсності, але широко поширюється.
- (Історія) –
Напис на монеті, медалі, печатці або зображенні, що є коротким текстом (назва, девіз, ім’я).
- (Техніка) –
Пояснювальний текст, список умовних позначень або ключ до розшифровки схеми, карти, діаграми, таблиці тощо.
- (Література) –
(перен.) Про людину, життя та вчинки якої стали надзвичайно відомими, обросли славою та повагою, часто в певній сфері діяльності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легенди, р. легенди, д. легенді, з. легенду, о. легендою, м. легенді, к. легендо
Походження слова (Етимологія)
Слово «легенда» походить від середньовічного латинського legenda, що означало «те, що має бути прочитане». Спочатку так називали уривки зі Святого Письма, які читали вголос під час богослужінь. Згодом це слово набуло сучасного значення — оповідь про дивовижні події чи героїв. В українську мову воно прийшло через німецьку або французьку мови. Спорідненим є латинське дієслово lego — «читаю, вимовляю, декламую».