Значення
- (Філософія) –
(у філософії та релігії) Напрям, що надає абсолютного значення зовнішній, формальній стороні закону чи обряду, нехтуючи їх внутрішнім змістом і духовною суттю.
- (Юриспруденція) –
(у юриспруденції) Формальне, буквальне тлумачення та застосування законів без урахування їх духу, цілей або конкретних обставин; правовий формалізм.
- (Психологія) –
(загальновживане) Надмірна прихильність до буквального виконання правил, інструкцій або формальних вимог, часто шкодить справжній меті діяльності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легалізм, р. легалізму, д. легалізмові, з. легалізм, о. легалізмом, м. легалізмі, к. легалізме