легалізація

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Надання законного статусу чомусь, що раніше не було визнане законом або існувало поза правовим полем; офіційне дозволення та врегулювання діяльності, явища, речовини тощо.

2. (Юриспруденція) –

   Процедура підтвердження походження коштів або іншого майна, отриманих незаконним шляхом, шляхом надання їм вигляду законних доходів; відмивання.

3. (Юриспруденція) –

   Консульська легалізація — процедура посвідчення документа, виданого в одній країні, для його використання в іншій країні, що зазвичай включає засвідчення підпису, печатки та компетенції особи, яка підписала документ.

Правопис та відмінювання