Значення
- (Історія) –
Історична назва народів, що розмовляли латинською мовою, зокрема стародавніх римлян та інших італійських племен.
- (Історія) –
У широкому вжитку — західні європейці, які сповідували християнство латинського (римського) обряду, на відміну від греків або слов’ян, що дотримувалися візантійського обряду.
- (Історія) –
У давньоруських та середньовічних текстах — загальна назва католиків, часто вживалася стосовно лицарів-хрестоносців, а також сусідніх народів Центральної та Східної Європи (наприклад, поляків, угорців), які користувалися латинською літургією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. латиняни, р. латинян, д. латинянам, з. латинян, о. латинянами, м. латинянах, к. латиняни