1. Мова стародавніх римлян, що належить до італійської групи індоєвропейської мовної сім’ї; літературна та офіційна мова Римської імперії, з якої розвинулися романські мови, і яка довгий час була міжнародною мовою науки, освіти та християнського богослужіння.
2. Латинська абетка, система письма на основі латинських літер, що використовується для запису багатьох сучасних мов світу.
3. Розм. Про текст, написаний латинською мовою, або про мову, схожу на латину за складністю розуміння (переносно).