латиняни

Приклад 1:
Повідомлення про слов’янських ідолів у писаннях польських істориків Кромер Також подібно одна до одної Русь і Литва, особливо селяни, звичаїв таких дотримуються, що танцюючи, руками плескають і “Ладо” повторя- ють… Ладона народи руські вшановували колись богом таким, якому владу над вдачею і справами радісними приписували, владикою будь-якого щастя його вважали, чому на хрестинах дітей своїх, на іграх, учтах, весіллях і всіх інших святах закликали його не інакше, як латиняни Гіменея, греки – Зевса чи Бахуса. Вся, отже, Русь, і до сьогодні спогад про поганство зберігаючи, особливо у весільних піснях, на весіллях Ладона величають, коли долонями об стіл, або рука в руку б’ючи, у кожному куплеті пісні Ладона оспівують… Погода, Похвист, якого Меховит повітрям, а я – непогодою називаю… Бо я сказав би, що Похвистель – це вітер чи вихор свистячий 863.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 2:
Тут зрозуміло: для автора німці й римляни, тобто католики-латиняни, одне й те саме. Аналогічне чи- тання знаходимо у Патерику Йосифа Тризни: “Посeмъ прии3д0ша t римлянъ нэм8цы гlюще, приідохомъ t папежа послани”.Майже так само – у житії св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”