латинці

1. Народ, що розмовляє романськими мовами, походить від стародавніх римлян; романські народи.

2. Представники народів, які сповідують католицизм (римо-католицизм) візантійського або латинського обряду, на противагу православним (східним християнам); католики.

3. Застаріла назва італійців.

Приклади:

Приклад 1:
Латинці перлися товпами, Шпурляли вгору всі шапками, Кричали вголос на ввесь рот: «Війна!
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Еней Евандрові сказав: «Хоть ти і грек, та цар правдивий, Тобі латинці вороги; Я твій товариш буду щирий, Латинці і мені враги. Тепер тебе я суплікую Мою уважить долю злую І постояти за троян.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Латинці отих родинних богів звуть бог пена- тів (Dij penates). Цей ідол був схожий на мідного змія, що уздовж звива- ється.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”