drevosliv.com

Словник Української

латина

Буква

1. Мова італійської підгрупи романської групи індоєвропейської мовної родини, що виникла на основі діалекту Лація та поширилася внаслідок експансії Стародавнього Риму; літературна мова античного Риму, середньовічна наукова та богослужбова мова Західної Європи.

2. Писемність, алфавіт на основі латинської (римської) графіки, що використовується багатьма мовами світу, на відміну від кириличної, арабської тощо.

3. Розм. про текст, написаний латинськими літерами, або мову, якою не розуміє співрозмовник (переносно).

Приклади:

Приклад 1:
Мерика, кажуть, його , До Фавна стала учащати Та і Латина добула. Латин дочку мав чепуруху, Проворну, гарну і моргуху, Одна у нього і була.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Тут думу довгую держали, І всяк компоновав своє, І вголос грімко закричали, Що на Латина всяк плює І на грозьбу не уважає, Війну з Енеєм починає, Щоб некрут зараз набирать; І не просить щоб у Латина З казни його ані алтина, Боярські гроші шафовать. І так Латинь заворушилась, Задумав всяк побить троян; Від кіль та храбрість уродилась Против Енеєвих прочан?
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Чэ м же и3 латина Арк. 316зв.держатъ // не соглаcно вэру свою, но разно, и3 попове ино к служению своею службы дерѕают, и3 ниже себэ сие во гр<э вмэнzют, ї во прочия є3реси тzжкиz впадоша, и< же ўчения по всему блуc тся. — Жиленко Ірина, "Євангеліє від ластівки"

More posts