Значення
- (Техніка) –
Окремі металеві, пластмасові тощо кільця, що, з’єднуючись, утворюють ланцюг.
- (Фізика) –
Окрема ланка ланцюга як умовна міра довжини (0,1 ланцюга, тобто 2,134 м).
- (Техніка) –
Частина механізму, пристрою, що з’єднує інші частини між собою.
- (Менеджмент) –
Окрема ланка в системі, структурі, послідовності чого-небудь; ланка організації, управління.
- (Військова справа) –
У військовій справі: найменше тактичне підрозділення в деяких родах військ (наприклад, у танкових військах — два-три танки, у авіації — два-три літаки).
- (Виробництво) –
У сільському господарстві: невелика виробнича група в складі бригади, що виконує певний комплекс робіт.
- (Математика) –
У математиці: кожен з відрізків ламаної лінії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ланка, р. ланки, д. ланці, з. ланку, о. ланкою, м. ланці, к. ланко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ланка’ походить від середньоверхньонімецького ‘lanne’, що означало ‘ланцюг’. Спочатку воно вживалося як окреме слово або як частина складного слова ‘ланцюг’ (від нововерхньонімецького ‘*Lann-zug’, де ‘Zug’ означає ‘ряд, низка’). З часом перша частина ‘lanne’ стала сприйматися як позначення окремого кільця або ланки ланцюга. Таким чином, ‘ланка’ — це окремий елемент, складова частина чогось більшого, наприклад, ланцюга або організаційної структури.