1. Застаріла або поетична назва щік, особливо повних, округлих або рум’яних.
2. (у переносному значенні) Символ сорому, сором’язливості, що виявляється рум’янцем на обличчі.
Словник Української Мови
Буква
1. Застаріла або поетична назва щік, особливо повних, округлих або рум’яних.
2. (у переносному значенні) Символ сорому, сором’язливості, що виявляється рум’янцем на обличчі.
Приклад 1:
Жде його Марія І ждучи плаче, молодії Ланіти, очі і уста Марніють зримо. «Ти не та, Не та тепер, Маріє, стала!
— Семенко Михайль, “Кобзар”