1. Пов’язаний з ладом та гармонією музичного твору, що стосується їх взаємодії та спільних закономірностей.
2. Характеристика музичної структури, в якій лад (система звуковисотних зв’язків) і гармонія (сузвуччя та їх послідовність) виступають у єдності та взаємозалежності.