ламань

[lɑmɑnʲ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Різновид глинистої породи, що містить значну кількість піску, залізистих сполук та інших домішок, яка використовувалася як сировина для виробництва цегли або як мінеральна фарба (вохра).

  2. (Геологія) –

    (заст., діал.) Місцевість, де добувають або видобували таку глинисту породу; кар’єр.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ламання, р. ламань, д. ламанням, з. ламання, о. ламаннями, м. ламаннях, к. ламання

Більше записів