Значення
-
Ручне знаряддя для копання, розпушування твердого ґрунту або розбивання каміння, що складається з металевої голівки, загостреної з одного або двох кінців, насадженої на дерев’яну рукоятку.
-
Невеликий птах родини жайворонкових, що мешкає в посушливих степах і напівпустелях; жайворонок степовий (Melanocorypha calandra).
-
Рідкісне, застаріле позначення для гірського козла.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кирка, р. кирки, д. кирці, з. кирку, о. киркою, м. кирці, к. кирко