квазістійкий

[kʋɑzistijkɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (у фізиці, техніці) Такий, що зберігає свою структуру, стан або властивості лише протягом обмеженого часу або за певних умов, тобто є умовно стійким, наближеним до стійкого.

  2. (у переносному значенні) Такий, що лише зовні або формально виглядає стійким, міцним, незмінним; ненадійно стійкий, піддатливий змінам за певних обставин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазістійкий, р. квазістійкого, д. квазістійкому, з. квазістійкого, о. квазістійким, м. квазістійкім

Більше записів