квазістійкий

1. (у фізиці, техніці) Такий, що зберігає свою структуру, стан або властивості лише протягом обмеженого часу або за певних умов, тобто є умовно стійким, наближеним до стійкого.

2. (у переносному значенні) Такий, що лише зовні або формально виглядає стійким, міцним, незмінним; ненадійно стійкий, піддатливий змінам за певних обставин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |