квазістійкість

Значення

1. У фізиці та техніці — властивість системи зберігати свій стан або функціонувати протягом обмеженого часу за умов, близьких до критичних, після чого відбувається втрата рівноваги або руйнування; умовна, обмежена стійкість.

2. У математиці та теорії систем — стан динамічної системи, який є стійким щодо малих збурень, але нестійким при збуреннях, що перевищують певний поріг; метастабільність.

3. У переносному значенні — видима, неповна або тимчасова стійкість будь-якого явища, процесу чи об’єкта до зовнішніх впливів.

Правопис та відмінювання