Значення
-
АКМЕ, невідм., сер.
-
Найвища точка, вершина, розквіт чого-небудь; період найбільшого піднесення в розвитку особистості, творчих сил, діяльності.
-
У психології та акмеології — стан фізичного, інтелектуального та духовного розквіту людини, кульмінація її життєвого шляху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. акме, р. акме, д. акме, з. акме, о. акме, м. акме, к. акме