кватроченто

Приклад 1:
Його сухорляве витягнене тіло і обличчя з довгим гострим носом були бездоганні й нагадували італійця доби кватроченто, — не Данте, ні, швидше Бенвенуто Челліні. Ще не знавши, хто він і що він, Вер зважила все, що єсть, може бути й буде.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Приклад 2:
Так, певне, урочисто й поважно слухали учні, десь за часів кватроченто або чінквеченто, в італійських майстернях свого вчителя: з довірою, до якої не домішувалося нічого двозначного й темного. — Що особливо цінно в творчому доробкові цього майстра, — розгортаю я свою думку, — це те, що він зовсім не рахується з традиціями банального реалізму, до якого нас призвичаїли малярі XIX століття.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”