Значення
-
Рослина родини капустяних з великими листками та гіллястим стеблом, яку використовують для приготування холодних супів (окрішок, холодників); щавель кислий (Rumex acetosa).
-
Народна назва рослини квасениці звичайної (Oxalis acetosella), що має кислуватий смак.
-
Застаріла назва кислиці (рослини роду Oxalis).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квасениця, р. квасениці, д. квасениці, з. квасеницю, о. квасеницею, м. квасениці, к. квасенице
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘квасениця’ походить від праслов’янського кореня *kvasъ, що означає ‘закваска’ або ‘кислий’. Цей корінь пов’язаний з дієсловом ‘киснути’ (ставати кислим). Споріднені слова є в багатьох слов’янських мовах: російське ‘квас’, болгарське ‘квас’, польське ‘kwas’ (кислота), чеське ‘kvas’ (закваска) та інші. Також існує давня спорідненість з латинським ‘caseus’ (сир) та санскритським ‘kvathati’ (кип’ятити, варити), що вказує на спільне індоєвропейське походження, пов’язане з процесами бродіння чи нагрівання. Таким чином, ‘квасениця’ — це щось, що має відношення до квашення, закваски або кислого смаку.