кварц

1. Мінерал, діоксид кремнію (SiO₂), один з найпоширеніших мінералів земної кори, що кристалізується в тригональній системі, має високу твердість, стійкий до хімічних впливів; існує у вигляді різноманітних кристалічних (наприклад, гірський кришталь, аметист, цитрин) та масивних (наприклад, кремень, яшма, халцедон) різновидів.

2. Розмовна назва кварцевого годинника, механізм якого керується електронним генератором коливань на основі кристала кварцу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Одновісними кристалами є іслан д- ський шпат, кварц, турмалін, а двовісними – слюда, гіпс. У двовісних кристалах обид- ва промені незвичайні.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
; Топаз – Al2[SiO4](F,OH)2, домішки: Fe2+, Fe3+, Ti, Cr, V; Коштовний кварц – SiO2: прозо рий – гірський кришталь, фіолетовий – аметист, чорний – моріон. Коштовні монокристали кварцу використовують і в оптичному приладобудуванні та як п’єзоелектричний матеріал.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
При цьому за найтвердішу речовину приймають алмаз (10 одиниць), потім корунд (9), топаз (8), кварц (7), ортоклаз (6), апатит (5), флюорит (4), кальцит (3), галіт NaСl (2) і тальк (1). Твердість усіх інших речовин визначають порівняно з вищезгаданими мінералами нанесенням риски.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |