кварц

[kʋɑrt͡s] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Мінерал, діоксид кремнію (SiO₂), один з найпоширеніших мінералів земної кори, що кристалізується в тригональній системі, має високу твердість, стійкий до хімічних впливів; існує у вигляді різноманітних кристалічних (наприклад, гірський кришталь, аметист, цитрин) та масивних (наприклад, кремень, яшма, халцедон) різновидів.

  2. Розмовна назва кварцевого годинника, механізм якого керується електронним генератором коливань на основі кристала кварцу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кварц, р. кварцу, д. кварцові, з. кварц, о. кварцом, м. кварці, к. кварце

Походження слова (Етимологія)

Слово «кварц» позначає поширений мінерал, а також гірську породу — кварцит. Воно прийшло в українську мову з німецької, де звучить як «Quarz». Німецьке слово, своєю чергою, походить від верхньонімецького діалектного «kward» або «kwardy», що означає «твердий» і споріднене з українським «твердий». Таким чином, назва мінералу пов’язана з його твердістю. Деякі дослідники припускали польське походження, але це заперечення не є переконливим.

Більше записів