фонастенія

[fonɑstɛnijɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Фонастенія — професійне захворювання голосового апарату, що виникає внаслідок перенапруження голосових зв’язок, характеризується швидкою втомлюваністю голосу, хрипотою, відчуттям болю або тиску в горлі та порушенням голосоутворення.

  2. Фонастенія — у логопедії та фізіології: патологічний стан, функціональне порушення голосу неврогенного походження, при якому відсутні органічні зміни в гортані, але спостерігається нездатність до тривалого голосового навантаження, нестабільність тону та сили голосу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фонастенія, р. фонастенії, д. фонастенії, з. фонастенію, о. фонастенією, м. фонастенії, к. фонастеніє

Більше записів