Приклад 1:
Заколупне нiгтем волос та й лiчить: “Раз, два, три…” – так як вiдбере дев’ять волосiв, та дев’ятий i рвоне зовсiм… Пан сотник кричить, пан писар регочеться… Явдоха Зубиха щось шепче та спльовує, а кiт мурличе на усю хату… От так-то у бiдного Микити Уласовича вiдьма вирвала дев’яте волосся з лiвого уса i нарвала їх усiх аж восьмеро, достала шматок паперу i завернула туди теє волосся, а пан Забрьоха, повитиравши сльози, що так йому i текли вiд скубiння, став питати вiдьму, що “коли, – каже, – зовсiм поворожила, то вже я й пiду?” – Iди, синку, здоров додому та лягай спати, та й жди вiд хорунжiвни присилу, щоб слав за рушниками.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 2:
Далі прийшли інші жахливі подробиці: — ліфт не піднімається вище за п’ятий поверх, бо з шостого по дев’ятий поверхи займає студентський гуртожиток; — а перші три поверхи не обслуговуються з міркувань економії; — тому до розташованого на другому поверсі буфету на сніданок треба добиратися евакуаційними сходами, які, оминаючи гуртожитські та інші території, сполучають готельні простори; — ресторан не готельний, належить іншій організації, тому вхід до нього знадвору, через інші фігурно заґратовані двері. Ну, і так далі.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”