кваліфікований
[kʋɑlifikoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який має кваліфікацію, спеціальну підготовку, досвід і знання для виконання певної роботи; досвідчений, компетентний.
-
Який виконується фахівцем, вимагає спеціальних знань і вмінь (про роботу, працю).
-
Юридично оформлений, визнаний відповідним чином (про дію, особливо у трудових відносинах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кваліфікований, р. кваліфікованого, д. кваліфікованому, з. кваліфікованого, о. кваліфікованим, м. кваліфікованім