де-факто

1. Насправді, фактично, у дійсності (на противагу офіційному статусу чи правовому визнанню — “де-юре”).

2. У міжнародному праві: такий, що існує або визнаний у силу фактичного стану речей, незалежно від правових підстав.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |