крюкання

[krjukɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дія за значенням дієслова “крюкати” — видавання різких, хриплих звуків, схожих на каркання ворони або гучне харчання.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про невиразне, бурмотливе вимовляння слів, нечутну або незрозумілу мову.

  3. (Лінгвістика) –

    Перен., розм. Про нудне, одноманітне та неприємне повторення одного й того самого (часто скарг, дорікань).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крюкання, р. крюкання, д. крюканню, з. крюкання, о. крюканням, м. крюканні, к. крюкання

Більше записів