крюк

[krjuk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Металевий або дерев’яний виріб, зігнутий під кутом або у формі гачка, призначений для чіпляння, підвішування або закріплення чогось.

  2. (Техніка) –

    У морській справі — невеликий металевий стрижень із загнутим кінцем на судні, що використовується для закріплення снастей, тросів або блоків.

  3. (Техніка) –

    У будівництві та слюсарній справі — кронштейн, дужка або інша деталь у формі гачка для кріплення конструкцій.

  4. (Географія) –

    Різка зміна напрямку руху, різкий поворот (наприклад, дороги, річки); довга об’їзна дорога.

  5. (Спорт) –

    У спорті (бокс) — короткий удар збоку, завданий зігнутою в лікті рукою.

  6. (Мистецтво) –

    У музиці — знак у вигляді гачка для позначення тривалості нот а� пауз.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крюк, р. крюка, д. крюкові, з. крюк, о. крюком, м. крюкові, к. крюку

Більше записів