Значення
- (Географія) –
Робити крюки, об’їжджати, обходити щось не прямою дорогою; звиватися, кружляти (про шлях, річку тощо).
- (Лінгвістика) –
Перен. говорити навмисно непрямо, ухилятися від прямої відповіді; хитрити, лукавити.
- (Лінгвістика) –
Рідко вживане: йти, тягтися повільно, з труднощами; ледве пересуватися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я крюкаю, ти крюкаєш, він крюкає, ми крюкаємо, ви крюкаєте, вони крюкають