Значення
- (Геологія) –
(діал.) Крутий схил, урвище, обрив; місце, де земля різко підіймається або обривається.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Людина, що відрізняється рішучістю, сміливістю, іноді з відтінком зухвалості; той, хто вміє ефектно впоратися зі складним завданням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крутіння, р. крутінь, д. крутінням, з. крутіння, о. крутіннями, м. крутіннях, к. крутіння