Значення
- (Геологія) –
Абстрактна назва ознаки за значенням прикметника “крутий”; властивість, яка характеризує високу ступінь нахилу, стрімкості або вертикальності (про схил, берег тощо).
- (Лінгвістика) –
Перен. Сукупність якостей, що викликають захоплення, повагу або здаються винятковими, вражаючими; “кльовість”, “прикольність” (сленг).
- (Лінгвістика) –
Розм. Про явище, дію або предмет, що сприймається як щось дуже добре, цікаве, модне або ефектне.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крутість, р. крутості, д. крутості, з. крутість, о. крутістю, м. крутості, к. крутосте