крутіння

[krutinnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Фізика) –

    Дія за значенням дієслова крутити; обертання, вертіння чогось навколо осі або по колу.

  2. (Техніка) –

    (у техніці) Процес обробки металевих заготовок на токарному верстаті шляхом зняття стружки для надання їм циліндричної або іншої форми.

  3. (Спорт) –

    (переносно) Віртуозне, майстерне виконання чогось, що викликає захоплення; фігурне маневрування (наприклад, на лижах, ковзанах).

  4. (Юриспруденція) –

    (розмовне) Хитрування, обманні дії з корисливою метою; махінація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крутіння, р. крутіння, д. крутінню, з. крутіння, о. крутінням, м. крутінні, к. крутіння

Більше записів