крутарство

[krutɑrstʋo] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Історична назва руху української інтелігенції (переважно греко-католицьких священиків) у Галичині другої половини XIX століття, який виступав за культурну та релігійну самобутність українців, розвиток освіти та літературної мови на основі народних говірок, проти польських та москвофільських впливів; назва походить від часопису «Правда», який видавався у Львові, оскільки його засновників називали «крутарями» (від «Круга руських правдивих»).

  2. (Філософія) –

    Переносно — принципова, непохитна позиція у відстоюванні певних ідей або переконань, часто з відтінком педантизму та догматизму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крутарство, р. крутарства, д. крутарству, з. крутарство, о. крутарством, м. крутарстві, к. крутарство

Більше записів