крутар

[krutɑr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (іст.) Службова особа в Київській Русі, яка відповідала за охорону та порядок у місті, особливо вночі; вартовий, сторож, поліцейський чин.

  2. (Історія) –

    (перен., заст.) Пильний наглядач, сторож, той, хто пильнує щось або стежить за порядком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крутар, р. крутаря, д. крутареві, з. крутаря, о. крутарем, м. крутареві, к. крутаре

Більше записів