кручуватий
[krut͡ʃuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Географія) –
Який має кручі, звивистий, з багатьма поворотами (про річку, дорогу тощо).
- (Геологія) –
Який має нерівну, з виступами та заглибинами поверхню; горбистий, пагорбастий (про місцевість).
- (Література) –
Переносно: складний, заплутаний, з несподіваними поворотами (про події, сюжет тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кручуватий, р. кручуватого, д. кручуватому, з. кручуватого, о. кручуватим, м. кручуватім