кручія

[krut͡ʃijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Крутий, стрімкий схил гори, пагорба або берега річки; обрив, урвище.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., заст.) Важка, небезпечна або безвихідна ситуація; скрутне становище.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кручій, р. кручія, д. кручієві, з. кручія, о. кручієм, м. кручієві, к. кручію

Більше записів