кручення

[krut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Фізика) –

    Дія за значенням дієслова крутити; обертання, обертання навколо осі.

  2. (Техніка) –

    Процес скручування, звивання чогось (наприклад, ниток, дроту, паперу).

  3. (Медицина) –

    Різкий біль у певній ділянці тіла, що відчувається як стискання або скручування (наприклад, кручення в животі).

  4. (Техніка) –

    У техніці — деформація стержня або балки під дією моменту сил, що прагнуть скрутити його вздовж поздовжньої осі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кручення, р. кручення, д. крученню, з. кручення, о. крученням, м. крученні, к. кручення

Більше записів