кріпость

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Форма слова “кріпак” у родовому відмінку множини, що вказує на належність або зв’язок із групою кріпаків (наприклад, “права кріпость”).

2. (Історія) –

   (істор.) Укріплена, фортифікована оборонна споруда, фортеця, призначена для захисту від ворога та тривалого опору під час облоги.

3. (Література) –

   (перен.) Міцна, надійна опора, твердиня, символ непохитності та захисту (наприклад, “кріпость духу”, “кріпость переконань”).

Правопис та відмінювання