1. Жінка, яка володіла кріпаками в дореволюційній Російській імперії; поміщиця, що мала право власності на селян.
2. Застаріла назва фортеці, укріпленого замку або оборонної споруди (вживається переважно в історичному контексті або поетичній мові).
кріпосниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |