Древослів

Словник Української Мови

кріпостійкість

[kripostijkistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Біологія) –

    Здатність рослин (сортів, гібридів) протистояти ураженню хворобами та пошкодженню шкідниками.

  2. (Біологія) –

    У більш широкому сенсі — стійкість організмів до несприятливих факторів навколишнього середовища, стресів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кріпостійкість, р. кріпостійкості, д. кріпостійкості, з. кріпостійкість, о. кріпостійкістю, м. кріпостійкості, к. кріпостійкосте

Більше записів