кріпосництво

[kriposnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Історично-правова система в Російській імперії та деяких інших країнах, за якої селяни (кріпаки) були повністю прикріплені до землі та особисто підпорядковані володільцю-поміщику, що мав над ними судову, адміністративну та господарську владу; кріпацтво.

  2. (Історія) –

    Період існування такої системи в історії; стан, становище кріпаків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кріпосництво, р. кріпосництва, д. кріпосництву, з. кріпосництво, о. кріпосництвом, м. кріпосництві, к. кріпосництво

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів