Значення
- (Техніка) –
(у техніці) Призначений для крепітування — процесу зміцнення гірничих виробок шляхом встановлення кріплення (кріпі).
- (Техніка) –
(у будівництві) Стосується технології або матеріалів для облицювання, обробки поверхні конструкцій (наприклад, цегляної кладки) шаром розчину з подальшим його затиранням або іншим способом формування гладкої, щільної та міцної кінцевої поверхні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крепітувальний, р. крепітувального, д. крепітувальному, з. крепітувального, о. крепітувальним, м. крепітувальнім, к. крепітувальний